Фармацевтичний бізнес України зараз

Активні бойові дії негативно впливають на будь-які сфери економічної активності: торгівлю, освіту, логістику. Вони також позначилися на фармацевтичному секторі, адже зруйнована частина критичної інфраструктури, знизилися доходи населення, а багато людей виїхали за кордон або мобілізовані до армії. Цей період, що триває й досі, став серйозним викликом для тих, хто прагне працювати в Україні. Серед таких — компанія-виробник вітчизняної галузі з широким профілем, відома під назвою Мікрохім. До 24 лютого більшість виробників демонстрували зростання, але тепер ситуація суттєво змінилася.

Головні наслідки вторгнення для сфери

Промовисто свідчить статистика. На початку 2022 року цей ринок у грошовому вираженні показував упевнене збільшення — до +31% у січні та +45% у лютому порівняно з попереднім роком. Однак початок повномасштабного конфлікту став тригером, що призвів до падіння обсягів на десятки відсотків уже в березні та квітні. Дефіцит тоді не був глобальним, проте виробники відчули відчутне зменшення попиту. Неможливо було не помітити існуючі проблеми, які виявилися в логістиці, скороченні мережі постачань і споживанні.

Одним із чинників виступило значне скорочення населення: частина людей виїхала за кордон, дехто опинився на окупованих територіях, чимало пішли зі зброєю в руках боронити країну, багато хто, на жаль, не повернувся. Орієнтовно 15% потенційних споживачів зникло з внутрішнього ринку. Це не могло не відбитися на виробниках, які змушені коригувати свою економічну модель.

Насамперед виїхали найбільш уразливі групи — жінки та діти, особи з тяжкими хворобами, люди з більш високим рівнем доходу. Крім того, зниження платоспроможності спричинило економію на стандартних витратах. Унаслідок цього частіше набувають лише мінімально необхідні обсяги, а не більші пакування, як це було раніше.

Перебудова галузі в Україні

Компанії будь-якого масштабу прагнуть адаптуватися до нової реальності, підтримуючи баланс між власним доходом і задоволенням потреб населення. Надається допомога тим, хто через бойові дії втратив житло, змушений був виїжджати з небезпечних регіонів або постраждав фізично та морально. Головне завдання сьогодні — забезпечувати наявність критично важливих ресурсів, без яких люди не можуть обійтися. Представники галузі при цьому намагаються не підвищувати ціни надмірно, хоча логістика подорожчала, а обсяги виробництва залежать від скороченого штату.

Окрім задоволення внутрішніх потреб, усе частіше обговорюється вихід на зовнішні ринки. Це дозволяє залучити додаткові фінансові надходження та підтримати економіку в складний час. В умовах війни експорт також стає елементом покращення міжнародного іміджу й може слугувати поштовхом до подальшої інтеграції з європейськими чи світовими структурами. До початку активної фази конфлікту цей процес гальмували суворі вимоги закордонних регуляторів, але є надія, що поступове наближення до стандартів ЄС спростить торговельні відносини.

Розширення присутності на глобальному ринку здатне принести мільйони доларів валютних надходжень, які зараз украй потрібні державі. Це означає нові робочі місця, перспективи розширення та приклад успішного партнерства з іншими країнами. Тут важлива й роль влади, котра має створити належні умови, адаптувати нормативну базу та розв’язувати питання безпеки. Постійні загрози обстрілів примушують замислюватися над укріпленням виробничих площ або переміщенням частини процесів під землю. Хоча це складна й тривала справа, та повертатися до довоєнних підходів неможливо. Отже, вихід — продовжувати планувати майбутнє та шукати ефективні рішення попри всі виклики.